ЯНГОЛ — ОХОРОНЕЦЬ
А ну, будьласка, притамуй світло свого німбу
І ще, будьласка, згорни трохи крила
І взагалі, посунься, будьласка, трохи
Бо я не бачу усього того лайна, що за твоєю спиною
Чого ти оце учепився за мною?!
Ходиш і ходиш — куди я туди й ти…
Може тобі чогось треба від мене?
То так і скажи, телепню, не стій над душею!
Бо я почуваюся поважною особою,
Яка не виходить з дому без охорони
А яка з того користь? Ти ж не закриєш мене собою
Коли у мене стрілятимуть…
(…тухлими яйцями з галерки…)
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.