Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

З метеликових крил — луска, мов з риби
Вогнем глибинносинім грає кварц
Спадає місяць — хліба срібна скиба
Зимовий крижаний прозорий карц —
-ер-
Космосу звук кришталевий (море
Тримає за щокою гравінець)
Контроль — сім крапок — кома — скоро
Настане снігу метушні кінець
Моя весна, моя щаслива воля
Вода прорветься, звільнена теплом
Єдиним віртуозним карамболем
Можливі комбінації під склом
Вщент рознесе. Зелена куля мозку
Не знайде й половини своїх прав
В балетних вправах і фігурах з воску
У мертвих залах крижаних октав.

***

© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.