О РІДНИЙ КРАЮ
Як перший промінь сонця золотого
Торкнеться ніжно матінки землі
І в темряві бажатиме одного:
Полегшити життя всякій зорі,
Як росами умиються смереки,
Почують пісню лагідних гаїв,
Весну у серці принесуть лелеки
І гомін весняних вітрів,
Тоді від сну відкрию тихо очі
І лагідно всміхнуся я тобі,
О рідний краю, снишся ти щоночі,
Твої світанки – справді чарівні.
***
© Наталя Петрів. Всі права застережені.