* * *
Берег як берег. Вода як вода.
Небо — зачитане до зірок.
Зустріч із мрією така молода,
Як розіп’ятий пророк.
Візьмеш її руки — вино тремтить.
Невже усьому вінець?
Крапля до краплі, до миті мить.
Ну, поцілуй мене.
Без пульсу твойого і ритму час
Якийсь нетакий на дні.
Скажи про життя, як у перший раз,
Як йому говорила “ні”.
Осінь як осінь. Душа стоїть
Яблуком в горлі мені.
І льодом порізані солов’ї
Гострять об пір’я ніж.
Вмирати — за себе. Любити за всіх —
Із доторками без слів,
Бо вбивство любові — найбільший гріх
На цій вороній землі.
Візьмеш її в руки — уся тремтить.
І як же така була?
Молитва й пости, гріхи і пости…
Красива і трохи зла.
Тут берег як берег. Сльоза як сльоза.
Жовтіють листки газет.
У нас немає дороги назад,
Нема дороги вперед.
***
© Ігор Павлюк. Всі права застережені.