Марина ПАВЛЕНКО

КОЛИСКОВА ДЛЯ ЯБЛУНІ

Під непоквапне травневе
дирчання хрущів
гострить комар свою пісню
занудно-тонку.
Постать чиясь височіє
з-поміж кущів:
дерево руки звело
у містичнім танку.

Хить-хить,
вітре, цить:
яблуня — спить,
казку снить.

Чим білосніжніше ніжні
пелюстки тремтять,
тим крутобокіші їм
увижаються сни.
Свіжий пилок із тендітних
спадає крильцят —
в небі осяде він
яблуками восени.

Хить-хить,
пташко, цить:
яблуня — спить,
мрію снить.

Місяць гребінкою срібною
в хмарі застряг,
яблуня — в коси його
та й радіє весні.
Глянеш — ні в чому й нітрохи
вона не стара:
юнкою сниться і взимку
собі уві сні.

Хить-хить,
травню, цить:
яблуня — спить,
долю снить.

Хай щастить.

01.05.2000.

© Марина Павленко. Всі права застережені.