Марина ПАВЛЕНКО

НІЧНА ГРОЗА

Село вночі охоплене грозою:
дощ, грім… Ще й блискавками —
блись та блись!
Село на згірку — здобиччю легкою.
Моя хатинко, меншою зробись!

Під клен сховайся, грушею старою
прикрийся, лиш не наштрикнись на спис
голодних блискавок, що під грозою
блаженно ухкають. Ще й грізно так —
блись-блись!

Обличчя вікон — страху пеленою
взялись і тоскно стежать, як увись —
гур-гур-р-р! — громи стократною луною.
Сиди, село, тихенько і молись.

І оновись, просвітлене грозою!

***

© Марина Павленко. Всі права застережені.