ЦІНУЙМО МИТЬ
Цінуймо мить. Оцю, що зараз, мить.
Це дощеня, що зазира у вікна,
ці лілії із білими крильми,
цей ясенок, що все до нас не звикне…
Хай посуд я ще маю перемить,
хай маму жде із тістом діжка пікна,
а тата — двір, усе ж цінуймо мить,
що дощенятком зазира у вікна.
Допоки ще далеко до зими,
і з груднем ще не скоро доля зіткне,
і ще — не хворі, ще — всі разом ми,
(хоч бути, знаємо, у світі цім не вік нам) —
цінуймо мить! Цілуймо кожну мить!
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.