Марина ПАВЛЕНКО

* * *

Немов туман,
зненацька на дорозі
конвалії запахли дзвінко-біло.
Візком по запахах проїхатись?
Нізащо!
Тут треба лиш босоніж!
Лиш босоніж!
Роззувшись, узяла дитя на руки
і понесла крізь пахощі конвалій,
через його найпершу красну весну —
до літа, що вже грілось на осонні.

***

© Марина Павленко. Всі права застережені.