* * *
Душа твоя — оселя тиші…
Володимир Свідзинський
М’яка, тривожна, стомлена, недбала —
яка в ній тільки тиша не лунала!..
Її тобі творити довелось
з того, що не збулось і що збулось,
і не лише з ромашок та колось, —
із зойків, із громів також бувало…
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.