Марина ПАВЛЕНКО

* * *

Вже вкотре собі призначаю побачення,
щоб укотре спізнитись.
Та чия тут вина,
і чи є тут вона,
я не знаю.
Тільки ж можемо й зовсім не стрітись!
Як тоді мені жити —
без себе?

***