* * *
Неохоче відірвавши вухо
од вечірнього радіо,
що передавало новини
з конгресу українських жінок —
борців за жіночі права,
стрічаю з роботи
стомленого, ніби вечір,
рідного, ніби день,
свого українського чоловіка.
Ледь дочекавшися чаю
не добігши очима й рядка,
він засинає над книжкою,
змучений.
Захищаючи його сон,
відсуваю подалі
газету з настирливим заголовком:
“Бережіть жінок!”
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.