* * *
Закоханий ти в осінь? Я — також.
“Софіївка” — для вересня арена
достойна. Оплесками не тривож
краси тремкої паркового клена.
Закоханий ув осінь ти? Ну, що ж.
Хоч їй не в тон моя душа зелена.
Ти про скульптури, барви, про вельмож
забудь на мент і підійди… до мене.
Незручно перед осінню? Ага!
То пурпур листя на вуста рум’яні
не проміняєш?
Отже, дорога
“Софіївка” в золоченім тумані, —
не щирість дівчини?
Яка нудьга!
О, не водіть в “Софіївку” коханих!
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.