КОНІ В ТУМАНІ
(акварельний рондель)
Мерщій бери мольберта й починай:
прекрасна буде акварель “по-мокрому”.
Туман густий. Колючими потоками
нас вітром гір збиває вперто — най!
У сірому — ах, що за виднокрай! —
зіткнулися ми з кіньми темноокими:
туман — і коней тіні. Починай:
предивна буде акварель “по-мокрому”!
Спасали коні свіжий молочай.
Тож їх не зацікавили нітрохи ми.
Якщо є рай, то осьде він, той рай:
туман, вершина з кіньми крутобокими —
ця геніальна акварель “по-мокрому”!
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.