ДОЩОВИЙ СОНЕТ
Ці назви: Сатанів, Чортків, Відьмацьке…
Напевне, ними щось таки наврочено,
бо тільки-но їх здибали — зненацька
таким дощем страшним були заскочені!..
Крутило наш автобус, наче цяцьку.
Купало, наче грудку заболочену,
ще й градом, як жуками колорадськими,
і дах, і скло побито і столочено…
Ми всі, проте, зосталися живими,
жаскі минулися хвилини ці.
І хоч далеко блискавка ще блима,
асфальт уже загоює синці.
Хай їм добро із назвами такими!
Попереду вже видно Чернівці!
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.