Марина ПАВЛЕНКО

КУРОРТНИЙ РОМАН

ДОРОГА

Ромашка

Це було вже давно наворожено:
як усі
пелюстки
відпадуть
і зостанеться
лиш одна
то ім’я їй буде
любов

Соняшник

Неминуче надходить той час
коли соняхи перестають
повертатись за сонцем
завмерши
під вагою своєї стиглості
Лиш один
хоч либонь
уже й перезрів
і от-от почне
обсипатись
ще й тепер
повертає голову
тільки за сонцем

Вишня

Осьде й вишня – цвіте
Що уже не весна
забувши
білим сміхом стрічає
Третій Спас

* * *