* * *
Я ніколи раніше не відчувала
Як народжуються сліпучо
болісні вірші
Як вони виростають в мені
З потаємного крику
едобровільних мовчань
Мабуть треба було у раптовій
непевності
Розгубити усі свої дефініції
І забути усі свої філософії
Щоб у вітрі чиїхось дихань
Крізь ридання шукати себе
І раптово пізнати
народження вірша
Що у ньому — всі твої болі
Весь твій бруд і твої бажання
Про які ти мовчиш
скрижаніло
Бо боїшся бути собою
***
© Наталія Палій. Всі права застережені.