Вадим ОСИПЕНКО

* * *

Загадково щезаючи
Тягнеться полум’яна зустріч
Низкою нескінченних стрічок
Лаконічно відриваючись від початку
Пламеніє довго подорож
До блискучої кулі
Розсіченою двугорбою площиною
На драмадера і бедуїна
Стлілого в крижаній прозорості
Неосяжних меж і веж
Трикутник починається крапкою
І припиняє існування колом
Навіщо такі повчання?
Вони призводять до кишенькової
Загубленості кристалічних грудок
Інколи таке трапляється
Але навпаки спливає
Проте почулося
Потім розтулило обійми
З-за надходить стрімко
Буцімто несамовито верещить
А як же прямує вгору
Спека хекає
Холод розчулений
Спрага люта
Голод плаче істерично
А на пагорбі зовсім по-інакшому
Все видно навкруги.

***

© Вадим Осипенко. Всі права застережені.