НАСНИЛОСЬ ДИТИНСТВО
Моя велика і печальна радість —
туманна музика і сонця тихий дзвін.
Ген мліє пісня жайвора наївна, мов поради.
І пахне синь — над обрієм розліт хмарин.
Неждана зустріч з тим, чого не буде…
Із річки коні знову воду спрагло п’ють.
Цвіте латаття, і лелека білогрудий
торкає небо…
Осокори…
Довга путь…
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.