* * *
Цвітуть любов і мак…
Моя печаль на всі замки закрита.
І невимовний смак
блаженства на вустах
червоно до країв небес розлитий.
Всі почуття, мов сон…
Сліпе проміння пелюстки торкає…
Так жаданий полон,
безвихідний полон,
ілюзія в пуантах знемагає.
Без музики і слів…
Безсилі помисли аж до джерел краси,
безумства почуттів,
безумства кольорів…
Цвітуть любов і мак в передчутті грози.
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.