Іван ОЛЬХОВСЬКИЙ

* * *

Недоторко з очима березня,
Я Вас сурмами снів прошу —
припливіть до мого берега
у неділю, якраз на Прощу.

Знаю, Ваші човни продірявлені
і плоти всі на дрова побиті…
Припливіть на листочку яблуні,
на лебедику припливіте.

Посідаєм на крісла ковані,
на столи покладемо квіти
і промовчимо давні спомини
до останніх найменших літер.

Вечорова сльоза скотиться
і останки зими змиє,
повилазять вербові котики
на побиті морозом мрії.

Тихо сплине вода повені,
забринить у полях жито…
Ми розійдемося до осені,
до Покрови, до згадок літа.

***

© Іван Ольховський. Всі права застережені.