* * *
О, невмолимий щемний жалю
у час німого голосіння
над диво-снами без причалів,
в які вже запливти несила.
О, світлі спалахи печалі
у золотій порі згасання,
які у пам’яті все далі…
Ще мить — і цей вогонь останній.
О, цей підступний трепет серця
пред тінню смерклої любові.
яка до тебе не вернеться,
а ти прощатись не готовий.
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.