СЛОВО КНЯЗЯ ІГОРЯ ДО СВОГО ПОЛКУ
Дружино, — в лати, шоломи й кольчуги!
Вперед, по славу, як не йде сама!
В бою померти — сорому нема, —
хоч сонце чорне над весняним пругом.
Дружино, — списи, стріли і мечі, —
не дай заржавіть мужності й одвазі!
Рівняйся всюди на знамена княжі,
хоч кров холоне і кричать сичі.
Дружино, люті наші вороги —
горить земля під їхніми ногами…
Високі стіни і залізні брами
рятують, доки спокій навкруги.
Дружино, вої! Страх перемогти
благає наша вдача соколина!
Хто скаже, що непевна ця година, —
Не вір! Лисиці брешуть на щити!
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.