Іван ОЛЬХОВСЬКИЙ

ГОРОБИНА НІЧ

Білий зір, білий зойк, біла рана,
білий розпач біліший за біль.
Білий місяць завис ятаганом —
Благодатна земля, а панує — кукіль.

Білий плач, білий спів, білий спомин…
Од зомлілих дерев — біла тінь.
Білим містом летять білі коні,
закусивши до крові вудила терпінь.

Білий сон, білий хрест, білий лебідь,
білий хліб, білий гнів, білий дим…
Біла ватра горить на півнеба —
яничари маскують сліди.

Білий світ, білий цвіт, білі вірші,
біла-біла печаль білих зір…
Од Різдва до Різдва
ми смертями історію пишем
І не сохне перо, і не рветься папір.

***

© Іван Ольховський. Всі права застережені.