* * *
Ой, дуб до сосни нахилявся,
нахилившися, розшумлявся:
— А коли, сосно, цвісти будеш?
А брат до сестри вітався,
привітавшися та й питався:
— А коли, сестро, в гості будеш?
— Хай рідня мені збавить суду,
я тоді, брате, в гості буду.
Як із гір піски позмітає,
як в ріках вода повсихає:
я горою піду — пилом не припаду,
а піду рікою, то прийду сухою.
***
© Єва Нарубина. Всі права застережені.