Єва НАРУБИНА

* * *

Ой, дуб до сосни нахилявся,
нахилившися, розшумлявся:
— А коли, сосно, цвісти будеш?

А брат до сестри вітався,
привітавшися та й питався:
— А коли, сестро, в гості будеш?

— Хай рідня мені збавить суду,
я тоді, брате, в гості буду.
Як із гір піски позмітає,
як в ріках вода повсихає:

я горою піду — пилом не припаду,
а піду рікою, то прийду сухою.

***

© Єва Нарубина. Всі права застережені.