* * *
Ударних днів розколини
Ти сам
Малієш під шарами їх
летально
Несе чимдуж нестриманість п’янка
І вимитим сльозою руслом править
Під голі крила стоптаних шляхів
Дійшовши літ
в мить володіння миттю
Назустріч серцем
долі в переспів
Питальним знаком
сходиш в голу вічність
***
© Галина Мирослава. Всі права застережені.