Галина МИРОСЛАВА

* * *

Час, пійманий кліткою простору,
Відлякує тіснотою та зв’язаними руками.
В очах стоїть нестримна течія,
розпластана на піску,
І нестривожений світ підводних рифів.
Вушко старої втягаючої мушлі
нагадує тебе,
Навиваючи
під диханням долі
початок на кінець.

***

© Галина Мирослава. Всі права застережені.