Галина МИРОСЛАВА

* * *

Осяде пил покірно від дощу,
А день зостанеться отишений і гожий,
Він так на тебе невблаганно схожий
І так не схожий на твої слова.

Розмитий день.
Блищить лише сльоза,
Остуджена камінною щокою.
Коли б ти знав, як важить мить спокою,
Коли скрізнить душа дощами вся.

***

© Галина Мирослава. Всі права застережені.