Оксана МИКОЛЮК

НІЧ

У босого дівчати голос молодий,–
Це ніч з комори двері прочинила…
Гаптованих казок  мед дикий
Для маловірних вух, манірних рук розлила.
Зоряних пар заморські самоцвіти
Розсипала з бездонного мішечка
Чекати  боляче? Чекати треба вміти,–
Не пізно ще. Й спливає у молитві свічка…

***

© Оксана Миколюк. Всі права застережені.