ВЕЧІР
У стрічці стомленого сонця,
На вимитім вечірнім небосхилі
Розлилися з коромисла озерця:
Панка в ліловому у гості запросили.
Тчуть сутінки замріяні служниці
Із срібла диму, павутиння тиші,
Із колискової для крихітки дитини
Із запаху трави – божої трійці.
***
© Оксана Миколюк. Всі права застережені.