СПОКУСИ ОЧІ
Вирізблюю у пласті ночі
сліпучі грати…
Спинилися спокуси очі
Щоби спитати
Ще спільне русло:
“Голубко, чим наповниш серце?–
Я – там, те пусто…”
Вирізьблюю красу в здавалося,
Чужому фото…
Чекає хтось додому,
Бо – вечір і субота…
І голосом спокуси
знайома каже дійсність:
“Голубко, чим наповниш серце?..
Я – там, де – тісно…”
Вирізьблюю з похмурих ниток
Яскраву жилу, –
Лягає взорами вона
На заполочі білій.
Здивована замовкла
Спокуси пара:
“Голубко, чим наповниш серце?
Я – де негарно…”
***
© Оксана Миколюк. Всі права застережені.