Оксана МИКОЛЮК

КОРОНАЦІЇ

Благословення вічності
На дотиках світів…
У дзеркалі мінливої весни
Вона і він в передчутті
Отої ноти серця “ми”…
В присяги урочистім слові –
Промовисто-гучному вірші, –
Вони – удвох, вони – у змові,
Стоять у Бога на долоні,
То – коронація душі!

То – казки мантія
За тим освяченим вікном…
Опали пелюстки вбрання,
Запахли сутінки вином, –
Слова – він пише, музику – вона…
То – тлінного цілунком інкрустація,
То – таємниця персня,
Що закотився яблуком,
То – плоті коронація!

***

© Оксана Миколюк. Всі права застережені.