Поліна МИХАЙЛЕНКО

* * *

Я – пурпуровий храм
Твоїх осінніх дум.
Я – недоречний протяг
В тім порожнім храмі.
Волієш сумніву?
Я – тільки його сум.
Волієш певності?
Я – тільки її намір.
І перед олтарем ти не запалюй свічку.
Її задму. Не пролуна молитва.
Я – темний храм. В мені немає світла.
Я – вічний храм і… холод в нім одвічний.

***