Поліна МИХАЙЛЕНКО
* * *
Роздерли душу на шматки
слова
І шмаття те туманом
сплива.
Слова, яких не волів,
не кликав,
Які приходять щастям
і лихом.
Немає порятунку,
нема,
Коли крізь очі – болем –
слова.
Сліди од слів не чорні –
червоні –
З паперу пропікають
долоні.
Слова, яких не знати б,
не чути б,
Які забути треба.
Забути б …
***
© Поліна Михайленко. Всі права застережені.