Поліна МИХАЙЛЕНКО
ЧУЖА ВЕСНА
Весна, весна…
Підступна і чужа
В оману вводить
Співами і цвітом,
Немовби буде за весною літо,
Коли насправді – у душі зима.
Весна, весна…
Розкуто ллється світло,
Струмує день,
Немовби кров з ножа,
Немовби буде за весною літо.
Весна прекрасна, хтива і чужа.
Весна, весна…
Скаженна, навісна
Без родуму породжує надії
І їй беззастережно вірю.
Весна, весна підступна і чужа.
***
© Поліна Михайленко. Всі права застережені.