Поліна МИХАЙЛЕНКО

* * *

Запекло, занило, заболіло
Коло серця, де душа гніздиться…
Ну чого товчешся? Що не спиться?
Дивна птаха – в’є гніздо колюче, кострубате,
Обживається, та раптом – вурх! – знялася.
Й більше не повернеться туди,
Де вона була одна морока.

Коло серця, де душа гніздиться…
Не лякайся, полюби цей біль.

***

© Поліна Михайленко. Всі права застережені.