Поліна МИХАЙЛЕНКО

САМОТНОСТЕ…

Самотносте, кого ти не любила,
Кому не накидала рвану тюль

краси своєї

На голову, підняту гордо,
Тим перетворюючи власника її
Із владара на згорбленого

Старця?

Кого ти не манила в темний ліс,
Підморгуючи ягодами знади,
Що звалися багатство, успіх, честь

(та не чесноти)?..

Самотносте, Жадоби і Гордині менша,
Блудлива і безжалісна сестра…

***

© Поліна Михайленко. Всі права застережені.