Поліна МИХАЙЛЕНКО

* * *

Прощалися. В очах стояла мла.
Та обіцянок сурми не сурмили.
Чекала. Не чекати – не могла.
Ти знав про це. Не міг не знати, милий.

Зустрілися. Поранених часів
Не збутися. Ті б рани зализати.
– А я тебе чекати не просив.
Ти не повинен був, мій любий, так казати.

***