ЖІНКА ІЗ ПЕРЕДМІСТЯ
7. СВІТАНОК
…І почулося знадвору,
Із міської тишини:
За Дніпром співають хором
Солов’ї і ясени!
Золоте лягло на синє,
Ніч згорнулася в сувій.
Білий сон крізь ластовиння
Ще дивився із-під вій.
О пришерхлих вуст причастя,
Спомин дива на руці!
Двоєдиність муки й щастя
На досвітньому лиці…
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.