ХОР ПРО ДЕДАЛА ТА ІКАРА
А були ж на світі Дедали —
Світ перевернути гадали!
І були на світі Ікари —
Аж під сонцем щастя шукали.
Їх нема. Та нині і прісно
Лине про звитягу їх пісня.
Ще ж. Дедал мав учня. Так сталось,
Перевершив учень Дедала.
Вже тепер великий учитель
Мав у нього справі учитись.
Сильного терпіти незручно —
Вбив Дедал від заздрощів учня.
Звів на крила сина Ікара —
Смерть того під сонцем спіткала…
Що ж бо наробив ти, Дедале? —
З учнем ми пішли 6 іще далі.
Може, ще 6 до нашої ери
Мчали до зірок піонери.
Що ж бо наробив ти, Ікаре? —
Оце 6 разом степом блукали.
І казали 6 заспані лежні:
— Ачиш, як живуть обережні?
Тільки цур вам всім, недоріки! —
Не учіть, як жити, великих!
Аби ви цим світом рядили,
Ми 6 у шкурах досі ходили.
Слава вам, звитяжцям затятим,
Що крізь помилки і крізь втрати
Всім життям і смертю нас вчили
Крила відчувать за плечима.
Тож нехай від роду й до роду
Пісня славить мужніх породу!
Тих же, що здалися без бою,
Пам’ять затаврує ганьбою.
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.