ЛИСТИ У ВІЧНІСТЬ
(За М. Цветаєвою)
Із надр і на віти — рисями!
Із надр і на вітер — свистами!
Гусиним пером писані? —
Та це ж бо стріла скіфськая!
Крицеве крило грифове,
Остання пітьма — Скіфіє!
Сусіде, спішити нічого!
Куди? Коли верст — тисячі.
У в обмін стрілою стрічною
Коли-небудь — там — спишемся!
Велика-велика й тихая
Між мною й тобою — Скіфія…
Тож спи, мій коханий, любий мій
Сірійцю, обнявши смертоньку.
Якими заглушиш лютнями
Її —
не для вух смертного?
(Чи й вашими мірять втіхами?!)
Епічний розгін — Скіфії!
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.