XI. ОПІЯ
(Золотий медальйон у формі сльози
із зображенням дівочого обличчя на ньому)
Мій гіркий свавільцю коханий!
Вже тебе сльоза та не зганить.
Не моя то мука висока —
То ти сам зронив мене з ока.
Чого ж ти мене не голубиш?
Чи над мене смерть свою любиш?
Нащо ж було, милий, по згину
Брати і мене в домовину?
Я б за тебе бога молила,
В сліди твої слізоньки лила!
А тепер і плакать не можу —
Сама на сльозі твоїй сходжу…
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.