Борис МОЗОЛЕВСЬКИЙ

СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО

Ліричний відступ до коханої

(За Б. Філіповим)

Коли і я за караваном
Піду, згорнувши днів сувій,
Я скіфським золотом курганним
Залишусь в пам’яті твоїй,

Не зви мене, не бий на сполох,
Не витрачай себе в журбі.
Можливо, інший археолог
В житті зустрінеться тобі.

Він сум в очах твоїх розтопить,
І ти промовиш тихо: “Мій!..”
Не дозволяй йому розкопок
В душі і пам’яті твоїй…

***

© Борис Мозолевський. Всі права застережені.