СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО
Ліричний відступ до коханої
(За Б. Філіповим)
Коли і я за караваном
Піду, згорнувши днів сувій,
Я скіфським золотом курганним
Залишусь в пам’яті твоїй,
Не зви мене, не бий на сполох,
Не витрачай себе в журбі.
Можливо, інший археолог
В житті зустрінеться тобі.
Він сум в очах твоїх розтопить,
І ти промовиш тихо: “Мій!..”
Не дозволяй йому розкопок
В душі і пам’яті твоїй…
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.