ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП ПЕРЕД СВІТАНКОМ
Світає, і небо поволі згаса.
Круг місяця тоншає срібний серпанок.
Не знаю, в степу спалахнула роса
Чи синьо засяяли очі скіф’янок.
Ще мак над могилою криком горів,
І слався туман, ніби саван печальний.
Мов білі черниці, при світлі зорі
Хилились в молитві мальовані мальви.
Що ти для мене готуєш, мій дню?
Чим розплачуся за зустріч з тобою?
Золотом скіфським? Двигтінням вогню?
Чи долею, може? Чи, може,— собою?
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.