* * *
Cкільки перемито різних днів,
Як надовго затяглось шукання!
Вже переступив за межі слів,
Де почавсь майдан мовчання.
Істино, єдина, озов дай,
Вилущися словом із мовчання,
З вуст старечих, з молодих гадань;
Свічкою спахни в німе смеркання,
Ластівкою прилети з гнізда.
Чую: голос мій в розвихренні шаленім
Так мене розпачливо шука,
Що, спіткнувшись, реченням зеленим
Вибуха на вербних язиках.
***
© Павло Мовчан. Всі права застережені.