* * *
Моя ейфорійна вдача!
Зупиниться під червоним,
повертаючи…
Спітніле авто
вичавить з себе
поспіх очей.
Рвані чоботи
навпомацьки хапають нежить
і поспішають на кавовий запах…
Шкіра,
вкриваючись ворсою,
липне до вовни.
Присяду на парапеті…
на щастя!
***
© Тетяна Мігунова. Всі права застережені.