Анатолій МАТВІЙЧУК

СВОБОДА

Як усе задумано було,
Як усе красиво почалося,
Скільки слів високих пролилося,
Щоб Надії зернятко зійшло!
Але як непросто віднайти,
Те, що загубилось між віками…
До Свободи треба дорости
Розумом і світлими думками.

Можна швидко замолити гріх,
Поміняти стяги і клейноди
І бляшаний дзенькіт слів своїх
Освятити блиском позолоти.
Тільки хто злукавив — стережись,
Бо слова з’їдаються іржею!
До Свободи треба дотягтись
Вірою і чистою Душею.

Як нам не згубитись в цій імлі,
Де світанок з мороком межує,
На просторах рідної землі
Чорне гайвороння розкошує
І лукаво стриптизує хіть
На підмурках вічної Ідеї…
Дай нам Бог Свободу заслужить
Гідністю високою своєю!

***

© Анатолій Матвійчук. Всі права застережені.