ВЕЛЕМОЖНІСТЬ
Вітер нової епохи
Світ наш міняє потроху
Вітер нової епохи
Всіх нас кудись несе
Бідні ачи заможні,
Різні ачи тотожні —
Всі ми тепер велеможні,
Тобто ми можемо все.
Можем іти в рекетири,
Можем у демократи.
Можем змінити квартиру,
Національність і стать.
Можем з високого крісла
Падати прямо за грати,
Але при цьому щасливим
Так у житті і не стать.
Можем змінити площі,
Сквери, проспекти, фасади,
І помінять постаменти.
В сяйві нових ліхтарів.
Але куди нам подіти,
Те, що за нами позаду —
Темні трущоби хрущовок,
З ордами сірих щурів?
Можем вдягнутися стильно
В супершмаття від Версаче,
І заспівати модно
На заокеанський манер.
Тільки позбутись не вільні
Звичної рабської вдачі,
Ніби тавра на лобі:
“Зроблено в СРСР”.
І зовсім не в тому справа,
Які ще судились нам “ізми”,
І зовсім не в тім причина,
Які у кого бариші,
Не буде в нас долі і слави,
Допоки живі атавізми,
Допоки для нас Батьківщина
Не стане притулком Душі.
***
© Анатолій Матвійчук. Всі права застережені.