* * *
Щасливець був поет,
який писав:
“Нас мало”,–
Нас, може, й не було?
І. Римарук
Виходжу з бібліотеки –
Немовби з місяця падаю.
Ще бачу профіль Сенеки,
Ще книги світять лампадою.
По сходах йду як сновида –
І сходи гнуться як хочуть.
Мій шлейф із духів та видив –
Єдиний вартісний почет.
А там – за рогом – кефіри,
Кохання, диско і люди.
Там місто зовсім не вірить,
Що ми десь мусимо бути.
Отож, забуті добою,
Такі тендітні, по суті,
Щодня йдемо як до бою –
Доводить власну присутність.
***
© Олеся Мамчич. Всі права застережені.