Марія МАКУХА

* * *

Я очима рухаюсь за світлом,
Пробіжить мій шлях по бездоріжжю,
Я спрямую подих свій – за вітром,
Я віддам свою колючу ніжність.

Я люблю своїм болючим Богом,
Вічною клянусь своєю смертю,
І почнеться небо за порогом,
Райдугою вибухне відвертість.

Я проллю свої цілющі сльози
На чиїсь глибокі, рвані рани,
І розколять небо чисті грози,
І народять сонце на світанні.

Душу я свою порозкидаю
По обдертих стінах – образами,
На одному я тебе впізнаю,
Спрагло й ніжно припаду губами.

Я вбираю задзеркаллям ока
Твоє небо, виміряне Словом.
Я очима рухаюсь за світлом,
Я люблю своїм болючим Богом.

листопад 1998 р.

© Марія Макуха. Всі права застережені.