Марія МАКУХА

* * *

Крізь сотні лжеістин іду навпростець
У царство правдивих ілюзій,
Рвучи павутиння, шукаю кінець
У цім зачарованім крузі.
Так тулить свій носик сліпе цуценя
У руку свого убивці.
Я вірю у магію літнього дня,
Що змусить світ народитись.

січень 1998 р.

© Марія Макуха. Всі права застережені.